Sennacherib

Сін (бог) посилає багато братів — син Саргона, якого він заступив на престолі Ассирії (705 до Р. Х.), двадцять третього року Єзекії. «Подібно до перського Ксеркса, він був слабкий і марнославний, боягузливий у невдачі та жорстокий і хвалькуватий в успіху». Найперше він узявся розбити могутній союз князів, які змовилися проти нього. Серед них був і Єзекія, який уклав союз із Єгиптом проти Ассирії. Тому він повів до Юдеї вельми потужне військо щонайменше з 200 000 мужів і спустошив край з усіх боків, здобуваючи та руйнуючи багато міст (2 Цар. 18:13-16; пор. Іс. 22, 24, 29 та 2 Хр. 32:1-8). Його власна розповідь про цей похід, як вона подана в ассирійських літописах, звучить такими словами: «Через те, що Єзекія, цар Юди, не хотів скоритися моєму ярму, я пішов на нього і силою зброї та могутністю моєї потуги здобув сорок шість його міцних укріплених міст; а з менших містечок, розкиданих навкруги, я взяв і сплюндрував незліченну кількість. З цих місць я забрав і вивів 200 156 осіб, старих і молодих, чоловіків і жінок, разом із кіньми та мулами, ослами та верблюдами, волами й вівцями, незліченну безліч; а самого Єзекію я замкнув у Єрусалимі, його столичному місті, наче птаха в клітці, збудувавши навколо міста башти, щоб оточити його, і насипавши земляні вали проти брам, щоб не дати йому втекти... Тоді на Єзекію напав страх перед силою моєї зброї, і він вислав до мене начальників та старших Єрусалиму з 30 талантами золота й 800 талантами срібла та різними скарбами, багатою та величезною здобиччю... Усе це принесено мені до Ніневії, осідку мого правління». (Пор. Іс. 22:1-13, де описано почуття мешканців Єрусалиму в таку скруту.)

Hezekiah was not disposed to become an Assyrian feudatory. He accordingly at once sought help from Egypt (2 Kings 18:20-24). Sennacherib, hearing of this, marched a second time into Palestine (2 Kings 18:17, 37; 19; 2 Chr. 32:9-23; Isa. 36:2-22. Isa. 37:25 should be rendered “dried up all the Nile-arms of Matsor,” i.e., of Egypt, so called from the “Matsor” or great fortification across the isthmus of Suez, which protected it from invasions from the east). Sennacherib sent envoys to try to persuade Hezekiah to surrender, but in vain. He next sent a threatening letter (2 Kings 19:10-14), which Hezekiah carried into the temple and spread before the Lord. Isaiah again brought an encouraging message to the pious king (2 Kings 19:20-34). “In that night” the angel of the Lord went forth and smote the camp of the Assyrians. In the morning, “behold, they were all dead corpses.” The Assyrian army was annihilated.

This great disaster is not, as was to be expected, taken notice of in the Assyrian annals.

Though Sennacherib survived this disaster some twenty years, he never again renewed his attempt against Jerusalem. He was murdered by two of his own sons (Adrammelech and Sharezer), and was succeeded by another son, Esarhaddon (B.C. 681), after a reign of twenty-four years.

Цей опис англійською мовою.