The Parable of the Sower

Ukrainian Bible (Ohienko)

Mat 13:1–9

1 Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря.
2 І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом.
3 І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти.
4 І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували.
5 Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була;
6 а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли.
7 А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив.
8 Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те втридцятеро.
9 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

1 І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря.
2 І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
3 Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти.
4 І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували.
5 Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була;
6 а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло.
7 А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
8 Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
9 І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

4 І, як зібралось багато народу, і з міста до Нього поприходили, то Він промовляти став притчею.
5 Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зерно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, і було повитоптуване, а птахи небесні його повидзьобували.
6 Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, і, зійшовши, усохло, не мало бо вогкости.
7 А інше упало між терен, і вигнався терен, і його поглушив.
8 Інше ж упало на добрую землю, і, зійшовши, уродило стокротно. Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!