מָשִׁיחַ

Походження

from H4886 (מָשַׁח);

Значення

anointed; usually a consecrated person (as a king, priest, or saint); specifically, the Messiah

У версії короля Якова

anointed, Messiah.

Перекладається як

anointed (30), messiah (2)

Де зустрічається

Зустрічається у 31 віршах

Левит

4:3, 4:5, 4:16, 6:22

1 Самуїлова

2:10, 2:35, 12:3, 12:5, 16:6, 24:6, 24:10, 26:9, 26:11, 26:16, 26:23

2 Самуїлова

1:14, 1:16, 1:21, 19:21, 22:51, 23:1

1 хроніки

16:22

2 хроніки

6:42

Псалми

18:50, 20:6, 105:15

Ісая

45:1

Плач Єремії

4:20

Даниїл

9:25, 9:26

Авакум

3:13