2 до коринтян 13

1 Се вже втрете йду до вас. При устах двох сьвідків або трох стане кожне слово.⋮

2 Наперед казав я вам і наперед кажу, мов би був перед вами вдруге, і тепер, не бувши між вами, пишу до тих, що перше згрішили, і до всїх инших, що, як прийду знов, то не пощаджу:⋮

3 бо ви шукаєте в менї доказу глаголючого в мені Христа, котрий до вас не немочний, а потужний в вас.⋮

4 Бо хоч і розпято Його від немощі, та живий Він од сили Божої. Бо хоч і ми немочні с Йому, та жити мемо з Ним од сили Божої в вас.⋮

5 Самих себе розбирайте, чи ви в вірі; самих себе вивідайте. Чи то ж не знаєте себе самих, що Ісус Христос у вас єсть? Хиба тільки, що ви недостойні.⋮

6 Сподїваю ся ж, що зрозумієте, що ми не недостойні.⋮

7 Молю ся ж Богу, щоб ви не зробили ніякого зла, не щоб ми хвальними явили ся, а щоб ви добре зробили, а ми яко нехвальні були.⋮

8 Нїчого бо не можемо проти правди, а за правду.⋮

9 Радуємось бо, коли ми немочні, ви ж сильні; про се ж і молимо ся на звершенне ваше.⋮

10 Тим то й не бувши між вами, пишу, щоб бувши між вами не зробив без'ощадно по властї, котру дав менї Господь на збудованнє, а не на руйнованне.⋮

11 На останок, браттє; радуйте ся, звершуйтесь, утішайтесь, те ж саме думайте, мирно живіть, то й Бог любови й миру буде з вами.⋮

12 Витайте один одного цїлуваннем сьвятим. Витають вас, усї сьвяті.⋮

13 Благодать Господа Ісуса Христа і любов Божа, і причастє сьвятого Духа з усїма вами. Амінь.⋮