MEGA.Bible ค้นหา
ไทย

The Crucifixion

Ukrainian Bible (Ohienko)

Mat 27:32–44

  1. 32 А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста.
  2. 33 І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище,
  3. 34 дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів.
  4. 35 А розп'явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба.
  5. 36 І, посідавши, стерегли Його там.
  6. 37 І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський.
  7. 38 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч.
  8. 39 А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали,
  9. 40 і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!
  10. 41 Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили:
  11. 42 Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому!
  12. 43 Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий...
  13. 44 Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп'яті.

Mrk 15:21–32

  1. 21 І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс.
  2. 22 І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
  3. 23 І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв.
  4. 24 І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме.
  5. 25 Була ж третя година, як Його розп'яли.
  6. 26 І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський.
  7. 27 Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його.
  8. 28 І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано!
  9. 29 А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш,
  10. 30 зійди із хреста, та спаси Самого Себе!
  11. 31 Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти!
  12. 32 Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього...

Luk 23:26–43

  1. 26 І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
  2. 27 А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
  3. 28 А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
  4. 29 Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
  5. 30 Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
  6. 31 Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
  7. 32 І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
  8. 33 А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
  9. 34 Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
  10. 35 А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
  11. 36 І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
  12. 37 і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
  13. 38 Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
  14. 39 А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!
  15. 40 Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
  16. 41 Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
  17. 42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
  18. 43 І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Jhn 19:16–27

  1. 16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'ясти... І взяли Ісуса й повели...
  2. 17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
  3. 18 Там Його розп'яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
  4. 19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: Ісус Назарянин, Цар Юдейський.
  5. 20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'ятий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
  6. 21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я Цар Юдейський.
  7. 22 Пилат відповів: Що я написав написав!
  8. 23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.
  9. 24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...
  10. 25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
  11. 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!
  12. 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.