MEGA.Bible ค้นหา
ไทย
EnglishDeutschEspañolFrançaisPortuguêsРусскийKiswahiliTangoaTagalogLea faka-TongaУкраїнська

The Rich Young Ruler

Ukrainian New Testament (Kulish)

Mat 19:16–30

  1. 16 І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життв вічне?
  2. 17 Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один. Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.
  3. 18 Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь. Не сьвідкуй криво;
  4. 19 Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого..
  5. 20 Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї?
  6. 21 Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.
  7. 22 Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі.
  8. 23 Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.
  9. 24 Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
  10. 25 Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся?
  11. 26 Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе.
  12. 27 Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшди сдїдом за Тобою; що ж буде нам?
  13. 28 Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.
  14. 29 І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.
  15. 30 Тільки ж многі перві будуть останнї, а останні - перві.

Mrk 10:17–31

  1. 17 І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати?
  2. 18 Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один, Бог.
  3. 19 Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.
  4. 20 Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
  5. 21 Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
  6. 22 Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
  7. 23 І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
  8. 24 Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Діти, як тяжко вповаючим ва багацтва в царство Боже ввійти!
  9. 25 Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
  10. 26 Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
  11. 27 Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
  12. 28 І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
  13. 29 Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
  14. 30 та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічне.
  15. 31 Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.

Luk 18:18–30

  1. 18 І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життв вічне насліджу.
  2. 19 Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один. Бог.
  3. 20 Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою.
  4. 21 Він же каже: Се все хоронив я з малку мого.
  5. 22 Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь ійди слїдом за мною.
  6. 23 Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий.
  7. 24 Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже!
  8. 25 Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.
  9. 26 Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись?
  10. 27 Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога.
  11. 28 Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
  12. 29 Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нікого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого,
  13. 30 та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життв вічне.