The Crucifixion

Ukrainian New Testament (Kulish)

Mat 27:32–44

32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
35 Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
36 І, посідавши, стерегли Його там;
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
40 і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.

Mrk 15:21–32

21 І заставили мимойдучого якогось Симона Киринея, ідучого з поля, батька Александра та Руфа, щоб ніс хрест Його.
22 І приводять Його на Голготу місце, що прозване Черепове місце.
23 І дали Йому пити вина з смирною; Він же не прийняв.
24 І розпинателї Його поділили одежу Його, кинувши жереб на неї, що кому впаде.
25 Була ж година третя, і розняли Його.
26 І була надпись вини Його надписана: Цар Жидівський.
27 І розняли з Ним двох розбійників, одного по правицї, а одного по лївицї в Него.
28 І справдилось писанне, що глаголе: І з беззаконними полічено Його.
29 І мимоходячі хулили Його, киваючи головами своїми та говорячи: Овва! Ти, що руйнуєш церкву і в три днї будуєш,
30 спаси себе й зійди з хреста.
31 Так само й архиєреї, насьміхаючись один до одного з письменниками, казали: Інших спасав, себе не може спасти.
32 Христос, цар Жидівський, нехай зійде тепер з хреста, щоб побачили ми, й ввіруємо. І розпяті з Ним зневажали Його.

Luk 23:26–43

26 І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27 Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28 І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29 Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30 Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31 Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32 Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33 І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34 Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35 І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36 Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37 і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38 Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
39 Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40 Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41 Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42 І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43 ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.

Jhn 19:16–27

16 Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
17 І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
18 Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посередині ж Ісуса.
19 Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хресті; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
20 Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
21 Казали тодї Пилатові архиєрсї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
22 Відказав Пилат: Що написав, написав.
23 Тодї воїни, рознявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон намітку; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
24 Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Поділили одежу мою собі, і на мов платтв кидали жереб. То воїни се й зробили.
25 Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдадина.
26 Ісус же, побачивши матір і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
27 Опісля рече ученику: Оть, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.