The Anointing at Bethany

Ukrainian New Testament (Kulish)

Mat 26:6–13

6 Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого,
7 приступила да Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом.
8 Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата?
9 Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим.
10 Зрозумівши ж Ісус, рече до них: що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї.
11 Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте.
12 Зливши бо вона миро се на тїло моє на погребеннє моє зробила.
13 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

3 А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову.
4 Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира?
5 Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорекали їй.
6 Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю ? добре діло вчинила на мені.
7 Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте.
8 Що змогла ся, зробила: попередила намастити тіло мов на погребеннє.
9 Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її.

1 Тодї Ісус, шостого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.
2 Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала. Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
3 Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та. й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
4 Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.
5 Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?
6 Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодій був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
7 Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.
8 Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.