Jesus before Pilate

Ukrainian New Testament (Kulish)

Mat 27:11–26

11 Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
12 А, як винуватили Його архиереї та старші, не відказував нічого.
13 Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
14 І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
15 На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
16 Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
17 Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
18 Знав бо, що через зависть видали Його.
19 Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
20 Архиереї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
21 Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
22 Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом ? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
23 Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
24 Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
25 І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
26 Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.

Mrk 15:1–15

1 І зараз уранці, порадившись архнєреї з старшими та письменниками, і вся рада, звязавши Ісуса, повели та й видали Пилатові.
2 І спитав Його Пилат: Чи ти єси цар Жидівський? Він же озвавшись, рече йому: Ти кажеш.
3 І винуватили Його архиєреї багато.
4 Пилат же знов спитав Його, кажучи: Не відказуєш нїчого? Он, скільки на Тебе сьвідкують;
5 Ісус же більш нічого не відказав, так що дивував ся Пилат.
6 На сьвято ж відпускав він їм одного вязника, про которого просили.
7 Був же названий Варава з своїми затязцями увязнений, котрі під бунт убийство зробили.
8 І гукаючи народ, почав просити, щоб, як щоразу, зробив їм.
9 Пилат же відказав їм, говорячи: Чи хочете, щоб випустив вам царя Жидівського?
10 Знав бо, що через зависть видали Його архиєреї.
11 Архиєреї ж напустили народ, щоб лучче Вараву відпустив їм.
12 Пилат же, озвавшись ізнов, сказав їм: Що ж оце хочете, щоб зробив із тим, кого звете царем Жидівським?
13 Вони ж знов закричали: Розпни Його,
14 Пилат же каже їм: Яке ж бо зло зробив? Вони ж ще гірш кричали : Розпни Його.
15 Пилат же, хотівши народові догодити, відпустив їм Вараву, й передав Ісуса, побивши, щоб рознято Його.

Luk 23:1–25

1 І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2 І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3 Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4 Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5 Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6 Пндат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7 і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8 Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9 Питав же Його словами многимм; Він же нічого не відказав йому.
10 Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11 Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12 Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13 Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14 каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15 та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16 То, покаравши, підпущу Його.
17 (Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18 Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19 котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20 Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21 Вони ж кричали: Розпий, розпни Його!
22 Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23 Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24 Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
25 Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.

Jhn 18:28–40

28 Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
29 Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
30 Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходій, не віддавали б ми Його тобі.
31 Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
32 Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
33 Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
34 Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
35 Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
36 Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од cьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
37 Рече тоді Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
38 Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
39 Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
40 Закричали тоді вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.