MEGA.Bible Suchen
Deutsch

Healing the Paralytic

Ukrainian Bible (Ohienko)

Mat 9:1–8

  1. 1 І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.
  2. 2 І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!
  3. 3 І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.
  4. 4 Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?
  5. 5 Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?
  6. 6 Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
  7. 7 Той устав і пішов у свій дім.
  8. 8 А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

Mrk 2:1–12

  1. 1 Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.
  2. 2 І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.
  3. 3 І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.
  4. 4 А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.
  5. 5 А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!
  6. 6 Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:
  7. 7 Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?
  8. 8 І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?
  9. 9 Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?
  10. 10 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:
  11. 11 Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
  12. 12 І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

Luk 5:17–26

  1. 17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,
  2. 18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.
  3. 19 Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.
  4. 20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!
  5. 21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...
  6. 22 Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?
  7. 23 Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?
  8. 24 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!
  9. 25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.
  10. 26 І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...