Милосердний самарянин

Одного дня чоловік, який дуже добре знав закон, підвівся, щоб випробувати Ісуса. Він спитав: «Учителю, що мені робити, щоб мати вічне життя?» Ісус спитав його, що сказано в законі. Чоловік відповів: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім розумом своїм — і люби ближнього свого, як самого себе». Ісус сказав: «Ти відповів правильно». Але чоловік поставив ще одне запитання: «А хто мій ближній?»

Тоді Ісус розповів йому історію. Один чоловік ішов дорогою з Єрусалима до Єрихона. На нього напали розбійники. Вони забрали його одяг, тяжко побили його і покинули лежати при дорозі ледь живого.

Тією ж дорогою йшов священик. Він побачив побитого чоловіка — і пройшов іншим боком дороги. Потім до того місця підійшов левит, помічник у храмі. Він глянув на чоловіка — і теж пройшов іншим боком.

Аж ось надійшов чоловік із Самарії. Коли він побачив побитого, його серце сповнилося жалю. Він підійшов до нього, полив його рани оливою та вином і перев'язав їх. Він посадив чоловіка на свого осла, привіз до заїзду і подбав про нього. Наступного дня він дав господареві заїзду дві монети і сказав: «Подбай про нього. А якщо витратиш більше, я віддам тобі, коли повертатимусь».

Тоді Ісус спитав: «Хто з цих трьох був ближнім тому чоловікові, якого скривдили розбійники?» Чоловік відповів: «Той, хто змилосердився над ним». І Ісус сказав: «Іди — і роби так само».