Перший Великдень

Ісус не зробив нічого поганого. Навіть Пилат, правитель, сказав: «Я не знаходжу жодної провини в цьому чоловікові». Але натовп кричав і кричав: «Розіпни його!» І врешті Пилат поступився їм.

Воїни повели Ісуса на місце, що звалося Голгофа. Там його розп'яли на хресті, щоб він помер, а поруч — ще двох чоловіків. То був дуже сумний день. Але навіть тоді Ісус молився: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять».

Близько полудня небо потемніло, і темрява тривала три години. Тоді Ісус вигукнув: «Отче, у Твої руки віддаю духа мого». І помер. Його друзі стояли віддалік і дивилися, а жінки плакали.

Добрий чоловік на ім'я Йосип зняв тіло Ісуса. Він загорнув його в полотно і поклав до гробниці, витесаної в скелі. Жінки бачили, де його поклали, а потім відпочивали, бо була субота.

Рано-вранці першого дня тижня жінки повернулися з пахощами. Але камінь був відкочений! Гробниця була порожня. Раптом біля них стали два мужі в сяючих шатах і сказали: «Чому ви шукаєте живого серед мертвих? Його нема тут. Він воскрес!»

Жінки згадали слова Ісуса і побігли розповісти його друзям. Спершу друзі не могли повірити. Але тоді сам Ісус став посеред них і сказав: «Мир вам». Він показав їм свої руки і ноги. Він навіть з'їв із ними шматок риби. Це справді був він — живий!

Смуток обернувся на радість. Ісус благословив своїх друзів, і вони сповнилися великої радості, славлячи Бога.