Як почалася Церква

Після того як Ісус вознісся на небо, його друзі залишилися в Єрусалимі, як він їм і сказав. У день П'ятдесятниці всі вони були разом в одному місці.

Раптом з неба долинув шум, наче могутній буревій. Він наповнив увесь дім, де вони сиділи. Тоді вони побачили щось схоже на маленькі язики полум'я, що спочили на кожному з них. Усі вони наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами!

А в Єрусалимі тоді перебували люди з усіх народів. Почувши той шум, збігся великий натовп. Усі дивувалися. «Як таке може бути? — казали вони. — Ці люди з Галілеї, а кожен із нас чує їх своєю рідною мовою — вони розповідають про дивовижні діла Божі!»

Тоді Петро встав разом з одинадцятьма і промовив до натовпу. Він розповів їм про Ісуса — як його розп'яли і як Бог воскресив його з мертвих. «Ми всі бачили його живим, — сказав Петро. — Бог зробив цього Ісуса і Господом, і Христом».

Слова торкнулися людських сердець. «Що нам робити?» — питали вони. Петро сказав: «Покайтеся, і нехай кожен із вас охреститься в ім'я Ісуса Христа. Ця обіцянка — для вас і для ваших дітей».

Того самого дня повірили й охрестилися близько трьох тисяч людей. Вони разом молилися, разом їли, ділилися всім, що мали, з кожним, хто потребував, і славили Бога з радісними серцями. І щодня Господь додавав до них нових людей.